|
Ім'я моє Ірина, і моє королівство — це кухня.
Якщо бути точною, один квадратний метр на стільниці, де стоїть моя
надійна помічниця — мультиварка.
Сусідки зітхають: «Ой, знову ти
з нею возишся. Ось у нас газова плита, духовка…» А я лише легенько сміюся.
Поки вони миють деко і стежать, щоб суп не втік, я можу спокійно встигнути і борщу наваристого
зварганити, і плову розсипчастого, і чізкейка
ніжнішого за хмарку.
Моя магія проста: вранці накидала в чашу м'ясо з
овочами, натиснула «Гасіння» — і до обіду можна байдикувати з горнятком кави,
розкладати крупи по банкам чи доглядати квіти.
Надвечір чоловік, втягуючи повітря, прямує на кухню: «Знову твої алхімічні експерименти»
А я подаю на стіл ніжні тюфтельки з вершками.
Мультиварка тихенько пікає, піднімається парунок — і в цьому є вся магія затишку.
Ніхто не вірить, що тут немає
жодної пригорілої скоринки,
а час витрачається тільки на те,
щоб гарно розкласти їжу.
Справжня господиня — зовсім не та, хто цілі дні біля плити.
А та, хто нагодувала всіх смачно і прибрала за собою всього лиш одну чашу.
І я це люблю.
|
